- цементований
- —————————————————————————————цементо́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цементований — а, е, спец. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до цементувати. || цементо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь. 3) у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом … Український тлумачний словник
цементуватися — у/ється, недок. 1) Ставати цементованим (див. цементований 2), 3)). 2) перен. Ставати згуртованим, єдиним … Український тлумачний словник